УНІКАЛЬНОМУ ЗАПОВІДНИКУ ЖИТИ Й РОЗВИВАТИСЯ

Версія для друку
1009201

Про унікальний дендропарк «Перемога» в Ходаках, що його 40 років тому створив почесний громадянин Коростеня, видатний український вчений, професор Європейської академії проблем людини, заслужений винахідник України, автор багатьох протиракових та противірусних препаратів Анатолій Потопальський, мабуть, чуло багато людей краю, країни, поза сумнівом, і за кордоном. Але останнім часом через економічну кризу, безліч різних суб’єктивних факторів, коронавірусний карантин він дещо занепав. Адже цьогоріч тут не проводилися традиційні толоки, зменшилася й кількість відвідин, тощо. Та й самовіддана берегиня його, рідна сестра Анатолія Івановича, пані Марія вже й не така моторна. Як не як, а жінці понад 90 літ. Проте вона ще завзято переймається долею заповідника. Відтак, нарешті, на її численні прохання й звернення районна влада, як мовиться, відгукнулася. Тож минулого четверга на території дендропарку було незвично людно й технічно. Скрипіли підводи, гуркотів трактор, дзижчали бензопили, газонокосарки. Вибравши вільну хвилинку, звернувся до директора парку Людмили Дідківської (на знімку) з проханням повідати, що ж відбувається тут.
– Нарешті сталося те, чого ми чекали з тих пір, як вперше толоку тут організовували письменник і журналіст Віктор Васильчук та депутат Житомирської обласної ради Володимир Нагорняк, які й досі активно переймаються нашими проблемами, – зазначила вона. – Приїхали добрі люди, які розуміють, що треба допомагати там, де ніхто не хоче. Це – голова Коростенської райдержадміністрації Юрій Тарасюк, голова райради Василь Клименко, його заступник Віктор Кутишенко, сільський голова Петро Потопальський, це – голова Ушомирської ОТГ Людмила Мала, яка теж дуже вболіває за дендропарк, моя гарна подруга. Це і лісівники з Бехів, Новаків і працівники лісгоспу, ДФУ АГРО. Словом, зібралися усі справді на свято вільної праці на благо своїх нащадків, безкоштовно, з гарною віддачею. Хочеться тільки, щоб про це пам’ятали і така діяльність не носила характер кампанії. Щоб сюди приїжджали, милувалися, тішилися. Вірю, що тут буде ще й капличка, і збудеться мрія Анатолія Івановича – зведеться центр духовного оздоровлення. А зараз від усієї родини Потопальських хочу щиро подякувати усім людям, які взяли участь у впорядкуванні парку.
Від себе ж додам: крига скресла. Відтак, віриться, – унікальному природничому заповіднику жити й розвиватися. Це, здається мені, відчула й сторічна хатина, де мешкає шановна Марія Іванівна, що має статус музею родини Потопальських – ніби й посвітлішала та усміхнулася старенькими вікнами добрим і небайдужим людям.
Олесь ВІКТОРОВ. Фото автора.

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!