ГЕРОЇЧНА СТОРІНКА ІСТОРІЇ КРАЇНИ

Версія для друку
3011191

В історії нашої країни є багато героїчних сторінок, про які пишуть науковці, журналісти, письменники, на яких виховують підростаючі покоління українців. Одна з таких сторінок – Другий зимовий похід армії УНР у селі Базар, що довгий час замовчувалася… Проте пам'ять про загиблих патріотів живе.
Двадцять третього листопада за сприяння народного депутата Україні В. Арешонкова, Коростенської РДА і районного відділу освіти активісти Коростенського відділення Товариства «Просвіта» побували біля Меморіалу пам’яті героїв Базару.
17 листопада 1921 року поблизу села Малі Міньки Овруцького повіту Волинської губернії зазнала поразки Волинська група Повстанської армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника.
…Після окупації УНР більшовиками більшу частину вояків регулярної армії УНР інтерновано в Польській республіці. Однак у 1921 році Симоном Петлюрою було ухвалено рішення рейдом вирушити до України з метою підтримки антирадянських виступів. Планувалося підняти всенародне повстання та дійти до Києва. Проти армії УНР під командуванням Юрка Тютюнника більшовики стягнули свої найкращі сили. Як свідчать історики, перевага у живій силі в сорок разів перевищувала сили повстанців. Удень і вночі, впродовж двох тижнів червона кіннота переслідувала напівроздягнутих, голодних, виснажених вояків УНР.
Після того, як повстанці витратили всі набої, червоноармійці почали рубати безборонних козаків. Убивали всіх: поранених, тих, хто здавався, людей, які ледве трималися на ногах. Тривало це доти, поки не приїхав Г. Котовський.
Вдалося врятуватися і повернутися до Польської республіки штабу армії, кінній сотні та пораненим, які перебували на передніх підводах.
18 листопада полонених, оточених кінним ескортом, перевели до Базара, де над ними відбувся суд. Допит проводили Г. Котовський та співробітник ЧК І. Гаркавий. До найвищої міри покарання – розстрілу – засудили 360 повстанців. Командний склад направили до Києва для додаткового допиту. Упродовж тижня 95 полонених «померли від ран», решта, серед них молодший брат міністра військових справ УНР Олексій Сальський, засуджені до розстрілу.
Представник УРСР у Польській республіці О. Шумський, прочитавши вирок комісії, пропонував перетворити цей суд на великий політичний процес, інформацію про який поширити в європейській та американській пресі. У той же час дії червоноармійців під М. Миньками він прохав замовчувати, адже «…спосіб ліквідації цього набігу, прийнятий київськими товаришами, справить невигідне для нас враження».
Дуже довго Базарська трагедія замовчувалася. А в 1941 році, на окупованих німцями землях, українськими активістами, серед яких переважали члени ОУН Мельника, було ініційоване відзначення 20-ої річниці подій. 21 листопада до Базару з'їхалося майже 40 тисяч українців для відзначення страти російськими більшовиками 359 вояків Української Національної Армії — «вояків, які відмовилися перейти на бік більшовиків і до кінця боронили ідеали вільної України». Меморіал пам'яті Героїв Базару, зведений 2000 року на пожертви українців з Великої Британії.
Віктор ВАСИЛЬЧУК. Фото автора.

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!