Собача тема: ТІЛЬКИ ВАРТО ДУЖЕ ЗАХОТІТИ…

Версія для друку
300118

Я вже давно пишу про собак і наше видання вже чимало присвятило матеріалів на тему: «Місто і безпритульні тварини». Але ніколи не сподівався, що у Рік Собаки на рівні місцевого самоврядування вирішуватиметься проблема зменшення кількості цих тварин. Саме так, а не інакше стояло питання, винесене заступником міського голови Л. Якубовським минулого тижня в сесійній залі виконавчого комітету Коростенської міськради, де відбулося так зване обговорення означеної теми. Адже ніхто із присутніх (депутати міськради, представники комунальної служби, ветеринарної медицини) не зміг дати чітку відповідь: скільки є в Коростені на сьогодні, зокрема, безпритульних собак, скільки осіб постраждало від них, і чи насправді вже назріла необхідність зменшувати неозначену кількість безпритульних собак. А я скажу досить відповідально, що за певних умов і домашні тварини іноді травмують своїх власників. Якщо зазвичай собаку довго не випускати на вулицю, вона сприймає будинок, як власну територію і всіляко прагне її захистити, а ще до агресії призводить і голод… Відтак натомість виникає головна причина збільшення безпритульних тварин – безвідповідальниість власників, які допускають їх неконтрольоване розмноження. Собачок, котиків викидають напризволяще.
Правда, в місті нині є дві громадські організації – «Хатіко» та «Твій друг». Перша з них займається відловом, стерилізацією та лікуванням собак, а друга – в основному їх утриманням (хоча даний заклад навряд чи можна назвати притулком. Хіба що ділянкою землі, огородженою металевою сіткою, де в неналежних умовах протягом 8 років утримуються безпритульні тварини). Але щоб конструктивно, шляхом дискусії знайти оптимальне вирішення проблеми, все звелося до суперечок та лобіювання інтересів, скажімо, навіть житомирських організацій (проблема безпритульних тварин у Житомирі стоїть дуже гостро. За неофіційними даними там налічується до 8 тис. безпритульних собак).
На жаль, під час заходу ніхто не звернув уваги, зокрема, на випадки жорстокого поводження мешканців міста з безпритульними тваринами (отруєння, вбивство, знущання). А ось в Одесі благодійний притулок Німецької спілки захисту тварин спільно з міською адміністрацією обладнали два мікроавтобуси швидкої допомоги для надання першої допомоги та перевезення собак і котів до клініки.
В Калуші, наприклад, притулок для бездомних тварин утримується на кошти бюджету та місцевих підприємців.
Що ж нам робити? – запитають читачі. Перш за все: виділяти відповідні кошти на вирішення означеної проблеми. Адже ми прагнемо європейського устрою. Скажімо, у тому ж Житомирі на реалізацію заходів програми «Житомир – дружнє місто до тварин на 2017-2019 роки» планують витратити 1 млн. 959 тис. 660 грн., з яких: 1 млн. 949 тис. 660 грн. – кошти міського бюджету, 10 тис. грн. – кошти позабюджетних джерел. Загальний обсяг фінансування на три роки – 6 млн. 389 тис. 354 грн. Але гроші без відповідного регулювання знову не принесуть результатів.
ОТОЖ ТРЕБА: розробити загальноміську програму гуманного поводження з домашніми та безпритульними тваринам; затвердити Правила поводження з безпритульними тваринами на засадах ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження»; постійно проводити заходи щодо масової стерилізації безпритульних тварин з поверненням їх в місця вилучення під контроль визначених опікунів; ввести жорсткий контроль за розведенням та торгівлею тваринами, які б спонукали до масової стерилізації передусім домашніх тварин; створити нарешті комфортний муніципальний притулок і забезпечити його відчутним фінансуванням; налагодити активну інформаційно-роз`яснювальну роботу в школах, на підприємствах та організаціях та сприяти інформаційній підтримці місцевим ЗМІ в питаннях просвітницької діяльності щодо гуманного поводження з безпритульними тваринами; стимулювати придбання тварин з ГО «Твій друг» та ГО «Хатіко» і їх стерилізацію за допомогою реклами та податкових пільг; створити єдину інформаційну службу контролю за безпритульними тваринами (їх облік, випадки нападів на людей, жорстокого поводження з тваринами тощо).
А найголовніше – провести масову стерилізацію безпритульних тварин за рахунок місцевого бюджету.
…Вигадати лозунг, що пропагує безпринципне зменшення безпритульних собак у місті – найлегше, бо ж, бачте: «лякають, кусають, розносять хвороби». А от взяти кожному на себе відповідальність за утримання безпритульних тварин – досить слабка ланка громади. То, можливо, нарешті присвятимо «братам нашим меншим» свою увагу хоча б у Рік Собаки! Повірте, для цього є всі умови й можливості. Тільки варто дуже захотіти. І пам’ятати, що байдуже до тварин суспільство, не може бути добрим до людини.
Віктор ВАСИЛЬЧУК.

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!