Наш земляк очолив Центр духовного відродження та оздоровлення людини і довкілля

Версія для друку
0203173

15 лютого в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася непересічна подія: поєдналися зусилля науковців, громадськості і лікарів – створений Центр духовного відродження та оздоровлення людини і довкілля. Відповідно до ЗУ «Про вищу освіту», програму розвитку «Голосіївська ініціатива – 2020», яка передбачає проведення активної міжнародної діяльності, співпраці з вітчизняними науковими і освітніми установами, новостворена структура буде опікуватися духовним і молекулярно-генетичним оздоровленням людини і довкілля.
Перспективи діяльності, а також результати вже проведених досліджень були презентовані на нараді за участі ректора Станіслава Ніколаєнка, який відзначив необхідність більш глибокого наукового пошуку в питаннях як виховання, так і фізичного оздоровлення.
Очолив Центр лікар-новатор і науковець Анатолій Іванович Потопальський, його заступниками стали професор кафедри ентомології імені професора М.П.Дядечка Валентин Дрозда, професор кафедри анатомії та гістології тварин імені академіка В.Г.Касьяненка Станіслав Рудик, декан гуманітрано-педагогічного факультету Василь Шинкарук. До Координаційної ради увійшли також завідувач кафедри педагогіки Руслан Сопівник та професор Любов Канішевська, професор кафедри соціальної роботи і психології Анжеліка Шамне, завідувач кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті Леся Вікторова, начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко, завідувач Оздоровчим центром В’ячеслав Крупка.
На гуманітарно-педагогічному факультеті також відбулася виставка-презентація препаратів та рослин, які були винайдені під керівництвом професора Анатолія Потопальського, для членів вченої ради факультету. Вони в свою чергу представили свої можливості до співпраці.
Валентин Обрамбальський.

Мученики епохи зла!
З Анатолієм Потопальським мене познайомив академік Петро Степанович Погребняк. Ми були різні, Анатолій лікар, а я інженер лісового господарства, проживали в різних регіонах України. Нас об’єднувала одна мета: безкорислива допомога людям, служити інтересам держави.
«Ми йшли, у нас не було зерна неправди за собою» Т. Шевченко. В різних місцях, в різний час з’ясувалося, що за такі наші добрі і щирі наміри, нас чекає тривала і нерівна боротьба за право втілити в життя свої безкорисливі наміри.
В лабіринтах т.зв. адмінресурсу, кожен, хто буде вирішувати наші прохання керується догмою: «невигідно мені, невигідно державі». Це в кращому варіанті. А якщо проаналізувати і глибше вникнути в суть справи, то стає очевидним факт, в будь-який спосіб не допустити, щоб ліки А. Потопальського були впроваджені для покращення здоров’я людей, не дивлячись на їхню ефективну цілющу силу, в чому я пересвідчився багато разів на собі і на моїх близьких та знайомих. А скільки людей можна було врятувати від смерті, продовжити життя, якби на ліки А. Потопальського не було накладено вето в канцеляріях Мінохорони здоров’я. Чому сталося так, що «невигідно мені – невигідно державі» стало вирішальним під час прийняття рішення?
До цих пір мені ніхто не може пояснити і всі лікарі приймають клятву Гіппократа. Одні служать цій клятві, інші, добравшись до влади, душать і глушать тих, хто чесно служить людям?
Поки в Потопальського віроломними методами, безкарно висмоктували творчу енергію і тихо грабували дорогоцінний час на подолання перешкод хитрих сплетінь лабіринтів в дозвільних систем, я на той час, проходив через таку ж мережу мук, поневірянь в Чернівцях. Мій «гріх», якого мені не може простити і до сьогодні диктатура корупції, полягає в тім, що 1960 р. піддавшись оману обіцянок Чернівецької міської ради, я ліквідував смітник хащі (притулок п’яницям, наркоманам і злодіям) і нечистоти по вул. Чернишевського, 50-б, площею 0,40 га, щоб створити тут колекційний маточник цінних і рідкісних рослин з лікувальними властивостями. Цю територію мені навіть віддали в оренду 1982 р. для вирощування лікарських рослин. Понад 20 років я і моя родина витратила понад 30 тис. грн власних коштів, здоров’я і дорогоцінний час, щоб цей пустир був доведений до належного екологічного стану. За цей період я, безкоштовно передав тисячі одиниць цінних і рідкісних лікарських рослин школам, лікарням, лісництвам. Чернівецькому медичному університету, природному національному парку – «Вижницький», та окремим громадянам. Понад одну тисячу кореневищ ехінацеї «Поліська красуня» висаджено в гірських умовах Верховинського і Косівського районів – 2014 р. з орендованої мною земельної ділянки в Чернівцях.
Характерною особливістю нашої боротьби (мене і Потопальського) є факти вищезгаданих злодіянь, що свідчить про наступне: злонамірені дії направлені з одного центру, за єдиною загальною програмою і методикою, не залежно хто де живе і чим займається; гнобитель завжди правий, пригноблений винуватий. Для продуктивної і успішної роботи, носіям зла заздалегідь розроблені спеціальні закони, підзаконодавчі акти, поправки, доповнення, зміни, тощо.
Наприклад, «Закон про звернення громадян». Якщо скривджений спробує скаржитися повторно, його проігнорують і скаргу не розглянуть і ніякі посилання на права людини не допоможуть. Якщо все-таки, продовжує скаржитись – тоді підриває авторитет держави. Правда, можуть рекомендувати звертатись до корумпованого суду.
Висновки:
1. Для злодіянь вибрані найбільш важливі об’єкти життєдіяльність людини: здоров’я, екологія, природоохоронна діяльність.
2. Мета – знищення бази, на який розробляються унікальні ліки, харчові добавки, вирощуються цінні і рідкісні рослини з лікувальними властивостями.
В період монгольського іга, навіть хан Батий збирав лише данину (тепер податки), але базу, основу життєдіяльності не чіпав.
Олег ГИНДИЧ, м. Чернівці.

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!