«У НАШІЙ СІМ`Ї НЕ ПРИЙНЯТО БОЯТИСЯ»

Версія для друку
orobec

Нещодавно на Коростенщину завітала народний депутат України, донька відомого політика Леся Оробець. У 2005 році закінчила Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, магістр з кваліфікацією міжнародник-юрист, перекладач з англійської мови. Мати двох доньок. Вважає, що не можна хвалити політиків, вони від цього псуються. Леся Юріївна побувала зокрема в горщиківській середній школі. Там і вдалося мені побесідувати з нею.
- Трохи розкажіть, будь ласка, про себе, пані Лесю.
- А що саме вас цікавить? Ну от я… така вона… Мені 30 років, я депутат від об’єднаної опозиції, член фракції «Наша Україна – Народна самооборона», до моменту балотування за списком об’єднаної опозиції була членом партії «Фронт Змін», а оскільки виборчий закон вимагає бути нас офіційно безпартійними, то я зараз позапартійна. Але належу до команди «Фронту Змін». Сюди приїхала для того, щоб розказати людям, хто є хто насправді, щоб підтримати нашого кандидата, зустрітися з горщиківськими вчителями, розказати їм, як насправді відбувається керівництво освітою, куди йдуть їх гроші, розібратися, чому вони й досі не одержують високі зарплати, чому випускники школи змушені виїжджати за кордон у пошуках роботи.
- Ви є одним із авторів освітньої реформи, точніше – так званого незалежного тестування…
- Я п’ять років займаюся освітою, і не від хорошого життя. Працюючи юристом в одній компанії, побачила, що буквально… тотально є безграмотні, навіть з вищою освітою. Я задала собі питання: «Якщо ж так погано вчаться юристи, то як же навчаються, скажімо, лікарі?» Якщо помилка юриста – то тебе посадять, а якщо лікаря – то прикопають… І враховуючи те, що зовсім небагато нам залишилося від професіоналів, вирішила впритул зайнятися системою освіти, тобто її реформою. Називалася вона «Зовнішнє незалежне оцінювання». Коли вступ до вузу відбувався не за екзаменами, який здебільшого проходив на грошовій основі, а за тестами, які можна здати в своєму селищі і претендувати на державну форму навчання. На жаль два роки Табачник сидить там недарма, він понапридумав таких схем, що і Ківалов, і подібні йому, тим активно користаються. Втім я щиро вірю, що об’єднана опозиція здатна прийти до влади і віднайти фахівців, щоб замінити і міністра, й інших, а ще – написати толкові закони, щоб в кінці-кінців адмініструвати освіту, щоб було і де вчити, і кого, щоб нашою освітою зрештою можна було гордитися, а не так як зараз, що диплом хіба що цвяшком до стіни прибити…
- Ви самі балотуєтесь цього року?
- Я у виборчому списку ВО «Батьківщина» під номером 26.
- Як ви взагалі оцінюєте сьогоднішній виборчий процес?
- Мені складно дати об’єктивну оцінку по всій Україні… я вже за останні два місяці була в 14 областях і всюди бачу, як влада використовує адмінресурс, десь дітей виставлять у кепках від партії, десь суди забороняють з людьми зустрічатися, десь районні адміністрації не дозволяють з газетами укласти договори, а губернатор, який йде на вибори, використовує державні кошти, влаштовуючи громадські приймальні, а ще десь купують за гречку, за вікна в школах, і таке інше. Так от людям доводиться пояснювати, що треба чемненько подякувати за гречку і голосувати, як підказує серце.
- До нас багато приїжджає народних обранців, але всі з охороною, а ви така тендітна жінка і без охорони…
- Я скажу так, якби мене хотіли прибрати, це вже зробили б… я після останнього суду в Одесі, коли мені заборонили зустрічатися з людьми, я зрозуміла, що мене бояться. Я не з того роду, щоб боятися. Мій батько не боявся, і я не боюся. Якось у нас не прийнято це.
- Як вам Коростенщина?
- Дуже затишно, дуже якось по доброму люди ставляться. Ось навіть у школі запитань було не багато, але вони якісь мудрі, ділові. А ще – пильно і дуже уважно стежать за тим, що відбувається в Києві.
- Щоб ви побажали нашій вільній благодійній газеті, її читачам?
- Скажу так: якщо ви читаєте цю газету, то ви вже людина варта поваги, тому, що ви не дивитеся офіційний телевізор, і не вірите офіційним брехням, а намагаєтесь знайти джерело інформації, яке висвітлює не припудрену правду. За це вам – честь і хвала. І побажаю вам більше читачів, а читачам – більше правди.
- Дякую!
Розмову вів Віктор ВАСИЛЬЧУК.

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!