ВШАНУВАЛИ ГЕРОЇВ УПА

Версія для друку
120717

СЕЛО Сушки - надзвичайно цікава місцина на Коростенщині. Свого часу тут було виявлено історичну пам'ятку (кераміка з відбитками шнура, штампу), що відноситься до поселення так званого фінального Трипілля. У писемних джерелах воно вперше згадується в інвентаризації Житомира від 1501 року під назвою Шушковець. Нинішня - Сушки згадується у жовтні 1699 року в скаргах тарноградського старости Федора Немирича на козацьких полковників Семена Палія та Захара Іскри. Під час Другої світової війни на її фронтах воювало 233 мешканців села, 119 з них було нагороджено орденами та медалями, 114 осіб загинуло.
Тут народилися всесвітньо відомий фізіолог Павло Харченко, який у 1947 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Вплив електролітів на серце», кандидат фізико-математичних наук Київського національного університету В. Яковенко, генерал-лейтенант та ректор Ульянівского вищого війського училища зв'язку М. Гузенко, політтехнолог, журналіст і поет П. Щербина. У Сушках розпочинали свою кар'єру українські письменники Валерій Нечипоренко і Василь Головецький.
А ще 8 липня 1955 року по вулиці Рудня у Сушках відбувся останній бій бійців УПА на Житомирщині проти військ НКВС. Цього дня садибу Марії Яценко на західній околиці села Сушки оточило кілька сотень НКВСівців, які через динаміки зажадали від повстанців здатися. Їх було в криївці двоє - сотенний «Роман» (Володимир Кудря) та вояк «Лис» (Олексій Усач). У відповідь карателі почули: «Вояки УПА не здаються!». Розпочавшись вночі, бій тривав майже десять годин. Енкаведисти підпалили хату, з якої відстрілювалися «Роман» і «Лис». Вояки УПА вискочили з хати і кинулися в різні боки. Але село було оточене щільним кільцем, і їх застрелили (проте колись мені журналіст Станіслав Корольов росповідав, що один з них, нібито здавшись, гранатою підірвав себе та багатьох енкавесівців). Московські карателі були подивовані незламністю упівців. Про подвиг повстанців Володимир Плотницький написав книгу «Останні постріли повстанців». У ній він описує 13-річну боротьбу повстанської сотні «Романа», яка діяла на Волині, Рівненщині та Житомирщині (як повідомив Ю. Градовський, родичі Сашка Усача «Лиса» проживають в Іркутську. Сім'я Олександра була виселена до Сибіру. Його внучатий племінник зараз працює чиновником з культури в Іркутській області (Росія), батько його опісля закінчення терміну повернувся в Україну, оселився в Любарі. Кажуть, що там проживає і зведена сестра героя).
Невдовзі тут було встановлено пам'ятник героїчним воякам УПА, потім його зруйнували, а 8 липня цього року громадськість села, за участю директора господарства «Добре поле» В. Тарасенка, П. Щербини, голови селищної ради Л. Максимчук, голів Коростенської РДА та райради С. Дмитрука і В. Клименка, першого заступника голови РДА В. Курилюка та заступника голови - керівника апарату Житомирської облдержадміністрації О. Ясюнецького відкрили новий пам'ятний знак на місці останнього бою. «Сьогодні, як ніколи, важливо пам'ятати про цих героїв. Півстоліття тому вони показали, як потрібно боротися за свободу та незалежність своєї землі. Саме такі приклади патріотизму та любові до Батьківщини додають сил та впевненості нашим бійцям, які захищають Україну від російського агресора», - зазначив на урочистостях Олесій Олексійович.
Воїнів УПА вшанували молебнем, який провів священик Леонід та хвилиною мовчання. Учасники дійства, молодь села поклали квіти до пам'ятного знаку.

Comments

Написати новий коментар

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
  • Web page addresses and e-mail addresses turn into links automatically.
  • Lines and paragraphs break automatically.

More information about formatting options

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!