8 липня – День родини і кохання

Версія для друку
0707173

Вперше використання фрази «сімейна упаковка» в роздрібній торгівлі було зафіксовано у Великобританії в 1882 році. Сучасне визначення «сім’я» являє собою подружню, громадянську, партнерську пару з дітьми або без дітей, або це одинока людина, що має принаймні одну дитину. Цікаво, що до кінця 17 століття «сім’я» включала в себе не тільки родичів, але і слуг домогосподарства.
Український День родини відносно молоде свято і відзначаєтся з 2012 року. Відповідний Указ Президента України № 1209/2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят" був підписаний 30 грудня 2011 року. Святкування цього дня має щорічний характер і встановлено на 8 липня.
Родина являє собою організовану соціальну групу, а її представники пов’язані між собою не тільки спільністю побуту, але і взаємною моральною відповідальністю, а також соціальною необхідністю, яка зумовлює потребу суспільства в духовному і фізичному самовідтворенні, звідси, мабуть і пійшов вираз: сім’я - осередок суспільства. Звичайно ж, сім’я належить до найважливіших суспільних та державних цінностей. Деякі наукові теорії стверджують, що саме форма сім’ї могла протягом багатьох століть визначати загальний напрям еволюції основоположних макросоціальних систем.
Для дітей родина - це своєрідне середовище, в якому у дитини складаються умови його психічного, фізичного, інтелектуального та емоційного розвитку. Для дорослої людини вона є джерелом реалізації цілого ряду його потреб.
Необхідно відзначити, що в міжнародному співтоваристві День сім’ї засновано Генеральною Асамблеєю ООН ще в 1993 році і відзначається 15 травня, в Росії існує «День сім’ї, любові та вірності», який також відзначається 8 липня.
Про лютневе свято закоханих, День Валентина, знають, мабуть, уже всі. Але мало хто знає, що 8 липня — ще одне свято любові, яке має 800-літню історію. Ось що розповів про нього кандидат бо¬гослов'я Т. Борозенц:
— Йдеться про день святих благовірних Петра та Февронії. Саме 8 липня Православна Цер¬ква вшановує їхню пам'ять. Пет¬ро був князем, жив у XIII сто¬літті. Якось він захворів на про¬казу, від якої ніхто не міг його вилікувати. Уві сні князеві було відкрито, що його може зцілити дочка бджоляра, діва Февронія. Князь Петро знайшов дівчи¬ну й полюбив її — за благочес¬тя, мудрість і доброту. Февронія зцілила князя та вийшла за ньо-го заміж. Горді бояри не захотіли мати княгиню з простого роду — і зажадали, щоб князь відпустив її. Святий Петро відмовився. Тоді подружжя вигнали з міста.
Та незабаром городяни розкая¬лися і вмовили князів поверну¬тися.
Святе подружжя пронесло лю¬бов одне до одного через усі випробування. Померли Петро та Февронія в один день — 25 черв¬ня 1228 року, але перед цим по¬стриглися в монахи з іменами Давид і Єфросинія. Тіла святих були покладені в одному гробі.
А чому життя цих святих стало еталоном християн¬ського кохання в шлюбі розповів священик В. Голубовський:
— Це дивовижний приклад ду¬ховного єднання подружжя, під¬тримки одне одного в трудно¬щах, їхнє щасливе сімейне життя — не просто дарунок, а резуль¬тат наполегливої роботи над со¬бою, терпіння та довіри. Як це контрастує з сучасним легковаж¬ним ставленням до подружнього союзу! Мовляв, не сподобаєть¬ся обранець чи обраниця — по¬кину, знайду іншого супутника життя. Натомість життя цих святих показує й посмертну нероз-ривність шлюбного союзу — як про те вчить Церква.

Comments

Написати новий коментар

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
  • Web page addresses and e-mail addresses turn into links automatically.
  • Lines and paragraphs break automatically.

More information about formatting options

Приєднуйтесь!