Зроби добро – залиш пташеня у спокої!

Версія для друку
2504171

Кожної весни, коли починається гніздовий сезон, нове покоління пташок підростає, оперюється, та вчиться літати. Під час таких навчань молоді пташенята, звісно, ще досконало не володіють технікою польоту, не до кінця керують м’язами і взагалі, швидко втомлюються, сідають відпочити прямо на землю і там же вчаться літати. Часто перехожі, помічаючи пташеня на землі, що сидить, швидко дихає та не хоче летіти геть, розпізнають його як об’єкт для негайного «порятунку», що випав із гнізда та потребує допомоги.
Це уявлення хибне, і найчастіше призводить лише до погіршення ситуації. Забирати пташеня додому є далеко не найбільш виваженим рішенням. У своєму бажанні допомогти ми наносимо непоправної шкоди птахам, які насправді нашої допомоги не потребують.
Птахи ряду Горобцеподібних взагалі дуже рано залишають гнізда, і вчаться літати вже після цього. Це захисний механізм, який полягає в тому, що птахів, що розлетілися поза гніздом, важче зловити. А в гнізді чи в дуплі набагато складніше уникати хижака, оскільки воно не є надійним захистом. Також на певному етапі росту пташенята можуть вже фізично не вміщуватися в гніздо і тому його покидають. Перші два дні пташеня, що полишило гніздо, може більше часу стрибати по землі, злегка підлітаючи, але пізніше йогов зловити буде вже досить складно. Окрім цього, розпорошені пташенята, щоб не розгубитися, писклявим голосом завжди про себе нагадують батькам, саме тому можна подумати, що це вони кличуть на допомогу. Ці крики є природніми, оскільки саме на них прилітають дорослі птахи, щоб погодувати виводок.
Якщо ви знайшли таке пташеня поруч із проїжджою частиною, або на території, де є багато собак чи котів, перенесіть його недалеко в безпечніше місце, і посадіть на гілку дерева. Думка про те, що якщо помацати пташеня, то його покинуть батьки, є абсолютним міфом. Птахи так не роблять і обов’язково повернуться до дитинчат, тому не варто одразу встановлювати опіку над малими. Навіть якщо ви знайшли пташеня і поруч немає батьків, це ще не означає, що вони загубилися чи покинули його. Для прикладу, сови вдень можуть перебувати дуже далеко від своїх совенят.
Від «допомоги» птахам краще утриматися, адже такими діями із добрими намірами, ми можемо тільки нашкодити. Вигодувати підібране пташеня вкрай складно. Деякі пташенята потребують їжі кожні 15-20 хвилин, і досить специфічної, а не простого хліба чи зерна. Тому, зазвичай, у перші кілька днів після знахідки, більшість пташенят неминуче гине через неправильний режим годування чи склад корму. Навіть якщо так станеться, що доведеться вигодовувати пташеня, варто пам’ятати, що не всі вони самостійно відкривають дзьоб та просять їжу. Наприклад, пташенята сови чи сокола, не будуть голосно кричати, навіть якщо сильно голодні, тому варто їм підносити м’ясо під самий дзьоб або самотужки розтуляти його, а цього ще варто повчитися. Окрім цього, не варто годувати пташенят «улюбленою» їжею, заснованою на міфах, на зразок пшона, булок чи дощових червів. Якщо вже братися за цю справу, то необхідно ретельно дослідити, що це за вид і чим його годувати, пошукати статті на пташиних форумах чи проконсультуватися із фахівцем.
Навіть якщо вдасться виростити пташеня, йому буде дуже складно адаптуватися до диких умов та повернутися в природне місця існування, про це потрібно пам’ятати, перш ніж відлучати його від середовища, в якому воно росло і розвивалося. Вирощений людиною птах людей не боїться, не вміє самостійно добувати харчування, не знає, як уникати небезпеки і може просто не зійтися зі своєю зграєю. Для повернення в природне середовище птахам потрібна спеціальна реабілітація, яка далеко не завжди може бути успішною.
Винятковою причиною, щоб підібрати пташеня, може бути поранення або хвороба. В такому випадку йому справді буде необхідна допомога, за якою краще звернутися до фахівців ветеринарів або працівників зоопарку, які допоможуть врятувати птаха.
Окремим випадком можуть бути пташенята серпокрильців. Серпокрильці (стрижі) – дивовижні птахи, які проводять майже все своє життя у польоті. Їх короткі сильні лапки дозволяють чіплятися за шершаву поверхню вертикальних стін. Серпокрильці не тільки полюють в польоті, а й п’ють, відпочивають, навіть сплять прямо на льоту, піднімаючись на велику висоту та дрімаючи. Пташенята серпокрильців взагалі не вчаться літати, вони одразу вилітають із гнізда та прямують на зимівлю в теплі краї, де проводять перші кілька років і майже весь час у повітрі. Саме тому, вони ніколи не сідають на землю, тому що просто не вміють ходити. Якщо вже так сталося, і серпокрилець опинився на землі, то здорового птаха можна пересадити на дерево, це допоможе йому злетіти, але якщо це пташеня, або хворий чи ослаблений птах, то він приречений загинути від голоду. У такому випадку випавше пташеня краще повернути назад в гніздо, а ослабленого чи хворого птаха – показати спеціалістам. В жодному випадку не варто підкидати птаха вгору якнайвище, щоб допомогти йому злетіти! Варто також зазначити, що дуже часто пташенят серпокрильців помилково приймають за хижих птахів, тому правильне визначення виду знайденого птаха є дуже важливим!
Якщо ж все-таки так сталося, що ви піклуєтеся про хворого, пораненого чи ослабленого птаха, то варто пам’ятати, що не всі вони можуть жити в клітках. Того ж самого серпокрильця туди саджати не можна, а також хижі птахи будуть намагатися вирватися з клітки до останнього.
Варто пам’ятати, що, якщо ви забираєте пташеня з природи, то берете всю відповідальність на себе. Ви маєте бути готові витрачати час і гроші на його лікування, харчування, піклування. Також, коли пташеня підросте, потрібно буде подбати про його притулок. Адже надзвичайно просто віддати пташеня в зоопарк і перекласти відповідальність на інших, але чи буде там пташеняті добре? Під час гніздового сезону ледь чи не щодня когось приносять, але фізично зусиль працівників зоопарку може не вистачити на всіх пташенят. Так, у Європі є навіть спеціальні центри порятунку диких тварин, але Україні ця ідея ще слабко розвинена. Наприклад, Галицький НПП має центр реабілітації диких тварин, але він ледь чи не єдиний в раїні. Тому відповідальність в першу чергу лежить на вас, не варто сподіватися просто віддати пташеня із почуттям виконаного обов’язку. Для того, щоб влаштувати долю підібраного пташеняти, треба багато часу та зусиль.

Comments

Написати новий коментар

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
  • Web page addresses and e-mail addresses turn into links automatically.
  • Lines and paragraphs break automatically.

More information about formatting options

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!