Ліс – народне багатство… А ПОТЕРПАЄ ВІД ЛЮДЕЙ

Версія для друку
230317

Скільки себе пам’ятаю, люблю ліс. І дуже поважаю людей, які працюють в ньому. Ще починаючи свою журналістську діяльність, познайомився з багатьма лісниками Коростенщини. Чимало писав про них свого часу. Завдячуючи знайомству з ними, створив чимало казок і оповідань на природничу тематику. Брав не раз участь в різних екологічних акціях, навіть допомагав садити ліс… Ось і минулого понеділка мені зателефонував давній друг, майстер лісництва Петро Миколайович Омельченко і запросив на чергове садіння соснового бору. Це відбувалося на 52-му кварталі, неподалік від Берестовця, по-сусідству з Каленським та Ходаками. Саме там, минулого року мало не згорів знаменитий дендропарк «Перемога», засновником котрого є наш земляк, відомий вчений Анатолій Потопальський.
– Рукотворні пожежі – дуже небезпечний ворог наших лісів, – розповідає лісник ДП Коростенського лісгоспу АПК (директор М. Савюк, опікується 4 ліснитвами) Сергій Мойсеєенко. – А все від безпечності і безвідповідальності. Навесні палять суху траву, вогонь швидко перебирається на ліс. Іноді пожежі виникають і від нерадивих відпочиваючих.
– Подейкують, що іноді ліс підпалюють навмисно, щоб потім вирізати його на свої потреби…
– Це все байки… Вогонь безжально нищить дерева, котрі потім ніде не можна використати. Вони стають синіми (я пізніше роздивився підпалені дерева, вони й справді були синіми). Такі дерева йдуть на виготовлення паливних пелетів, піддонів, іноді беруть їх на дрова для шкільних котелень, інода дещо краще й завод МДФ забирає. Хоча навіть не всі сільські господарі для себе на дрова беруть. А як промисловий, він не годиться. Маю на увазі на дошки, меблі.
– А як ви боретесь з пожежами?
– Ведемо роз’яснювальну роботу з населенням. Маємо три пожежні автомобілі, мотопомпи.
– Так, люди повинні затямити собі на все життя, що вогонь – найбільший ворог лісу, – включається до розмови Петро Миколайович, – та й самим лісникам треба бути більш вимогливішими. Ще таке відверто скажу, це триватиме до тих пір, поки реально не судитимуть винних. Не вихваляючись, додам, що за 17 років мого господарювання у Мединівці та Великому Лісі жодне дерево не згоріло… Хочу в цьому плані гарні слова сказати й на адресу Сергія. Справжній він лісник.
Лише два місяці на цій посаді Сергій Михайлович (хоча в цілому понад 10 років трудиться). Але ліс знає не з книг, бо батько його майже 40 років працював у ньому. Від лісоруба до головного інженера дійшов. Та й Сергій теж пройшов уже немало кар’єрних шаблів. І майстром був, і вантажником… Сам родом з Лугинського району, але так склалося, що переїхав на Коростенщину з дружиною Катериною і 4-річним Іванком. Доглядає майже 6 тисяч гектарів лісу. Вже й синочок призвичаюється до батькової справи. За його словами,хлопчина вже добре знає майже всі їстівні гриби.
– Тут, що сьогодні відбувається? – запитую.
– Висаджуємо саджанці сосни. Підготували для цього майже 80 тисяч саджанців. Допомагають їх висаджувати нам ще й мешканці довколишніх сіл. А готують площі під висаджування трактористи Володимир Козодоєв та Ігор Ханчич.
– Чому люди роблять це руками? – цікавлюсь.
– Так майбутній ліс швидше й краще приживеться, бо техніка чимало саджанців пошкоджує.
– І довго чекатимемо тут справжнього лісу?
– Сосна виросте на справжнє зелене деревце десь років через двадцять п’ять…
Підходжу до молодої дівчини, яка досить вміло загортає маленькі зеленоголчасті росточки величиною не більше 10 сантиметрів.
– Я з Каленського, – усміхається Яна Назарчук, – вже втретє саджу дерева. Бачила й плоди своє праці – молоденький ліс. Мені дуже подобається ця справа.
З усього було видно, що й іншим подобалося садити ліс. Та й весняна погода сприяла – на високе синє небо викотилося яскраве сонечко, стих раптовий. Тим часом доо людей підїхала інженер лісових культур Євгеній Волківська. Вона й повідала, що в чотирьох лісництвах лісгоспу подібна акція проходить щороку. Нині маємо висадити ліс на 60 гектарах, а восени – ще на тридцяти.
…Ми ще довго розмовляли з Петром Миколайовичем про ліс, його проблеми, перспективи. З ним приємно вести такі розмови. Розумний, діловий чоловік, гарний і грамотний спеціаліст. А проблем вистачає. Нікуди правди діти – розкрадають сьогодні його, як мовиться, безбожно. На жаль, лісами покрито тільки 15 відсотків території країни. За показником лісистості території, Україна належить до малолісних країн Європи. І зовсім не секрет, що крім господарського, ліси мають ще й величезне екологічне значення. Проте на думку майстра, ситуація з лісами України ще не зовсім безнадійна. Використання в розумних пропорціях як екологічних, так і господарських його цінностей, забезпечення лісовідтворення, збільшення площі лісів, недопущення зниження запасів деревини – такою має бути лісогосподарської політика нашої держави. І це добре розуміють сумлінні працівники ДП Коростенського лісгоспу АПК.
Віктор ВАСИЛЬЧУК. Фото автора.

Comments

Написати новий коментар

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
  • Web page addresses and e-mail addresses turn into links automatically.
  • Lines and paragraphs break automatically.

More information about formatting options

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!