ЗАВОД МОГО ДИТИНСТВА...

Версія для друку
2208161

З Коростенським заводом залiзобетонних шпал у мене немало дотичних нюансів. Адже я народився зовсім поряд. І мій рідний дядько там працював досить довго. Бігав я малим на територію за соковитими яблуками (цікаво, що й сьогодні ті яблуньки рясно родять). А ще я одну з перших своїх замальовок написав до міськрайонної газети саме звідси. Головним героєм її була «королева крана» Надія Майоренко. Це було в далекому 77-му. А потім в цій же газеті з`явилося моє інтерв`ю з тодішнім директором підприємства П`ятовим. Та й шкільну практику ми проходили саме на ЗБШ: вчилися виготовляти бетонні блоки…
Вже добрий десяток літ я знаю теперішнього очільника Василя Івановича Куницького, який нещодавно знову запросив мене побувати на «жебешці». Скажу відверто – не впізнав. Скрізь чистота й порядок. Полум`яніють чорнобривці, майори. Нові сучасні цехи, їдальня, сауна, асфальтовані доріжки і акуратно складена готова продукція.
У 2018 році завод відзначатиме півстолітній ювілей з дня зведення першої черги потужнiстю 30 тисяч кубометрів. У 1965 р. була збудована друга черга. Спецiалiзується підприємство на випуску попередньо-напружених залiзобетонних шпал для залiзничної колiї. Зараз тут виготовляються шпали типiв СБ-3-0, СБ-3-5.
Підприємство займає площу майже в 180 тисяч квадратних метрів. У його складi працюють цехи: формувальний, транспортний, ремонтно-механiчний та ремонтно-будiвельна дiльниця. На заводi прийнята агрегатно поточна схема виробництва, де основним технологiчним обладнанням на технологiчнiй лiнiї є силова металева 10-гнiздова форма, що за допомогою роликових конвеєрiв перемiщається вiд одного технологiчного посту на iнший з рiзним циклом перебування на них. Є вітчизняне, угорське устаткування, що поліпшує виробництво і полегшує працю трудівників.
Коростенськi шпали, якi мають товарний знак «КР», укладенi на залiзничних магiстралях майже всiх країн СНД. Враховуючи сучаснi вимоги працi в ринкових умовах на заводі не тiльки удосконалюється випуск традицiйної продукцiї, але й розширюється її асортимент.
Покладаючись на досвiд, маючи висококвалiфiкованих спецiалiстiв, виробничу базу i гарне географiчне розташування, iнженерно-технiчнi працiвники трудяться над подальшим удосконаленням технологiї та розширенням асортименту продукції, що випускається.
Так, в сучасних умовах, завод перейшов на випуск шпал з більш економною витратою високомiцного дроту, формуючи арматурний, що дає немалу економiю дроту. Освоєно також випуск брускiв залiзобетонних попередньо-напружених зі зменшеним зносом конструктивних елементiв. Встановлюються надсучасні двовальні бетонозмішувачі.
Завод виробляє не тiльки продукцiю для магiстральних залiзниць, а й для їхнього облаштування. Пiдвищеним попитом користуються залiзобетоннi блоки низьких пасажирських платформ та залiзобетоннi лотки для водостоку, тощо. За добу тут на склади надходить 2000 шпал і три комплекти бруса.
Про все це мені досить детально розповів виконуючий обов’язки головного інженера Руслан Приходько.
– Але є й проблеми, – каже він. – Це стосується передовсім нестачі вагонів, що вирішується аж на рівні Києва, є «пробіли» з поданням цементу, інші… Проте прагнемо все швидко вирівнювати…
Безумовно, наведені ним факти і цифри красномовно свідчать про неабиякі успіхи. Але найголовнішим скарбом тут є, як мені здається, люди. На сьогодні на ЗБШ працює понад 400 трудівників та iнженерно-технiчних працівників.
– Ми справедливо пишаємося нашим людським потенціалом, – ділиться голова профкому Іван Яндюк. – Хочу назвати, зокрема, бригадирів формовочних бригад Сергія Скрипника, Валерія Лабенського, начальника ремонтно-паросилового цеху Петра Солопа, начальника ремонтно-будівельної дільниці Тетяну Лауту.
– А як вирішуються соціальні питання на заводі?
– Дуже просто: дбаємо про людей відповідально. Гарні зарплати у нас. Даємо безвідсоткові кредити на придбання і зведення житла, на лікування. Діти трудівників щороку відпочивають в комфортабельному таборі «Сокіл» на Івано-Франківщині, а дорослі – на базі відпочинку «Зоря», що на курорті «Затока».
– Слухаю вас і дивуюсь: такі успіхи і в такий складний час?..
– І тут все просто. Залежить багато від керівника. А Василь Іванович у нас справжній. Трудиться тут з 1974-го року. Починав слюсарем, працював і майстром, і механіком, інженером з техніки безпеки. Словом, пройшов усі шаблі: від простого трудівника до генерального директора.
…Йдемо цехами. Зустрічаємося з його господарями. Аж не віриться, що на такому складному підприємстві панують чистота й порядок. Все – ніби стерильне. А це ж шпали! Фотографую із задоволенням. Цікавлюсь, як працюється. Говорять тут охоче. Мабуть, і справді все залежить від керівника, бо знаю Василя Івановича як грамотного й ділового виробничника, порядну й толерантну людину.
Гарного вам майбутнього, трудівники заводу мого дитинства! Нових звершень вам, Василю Івановичу!
Віктор ВАСИЛЬЧУК.

Comments

Написати новий коментар

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
  • Web page addresses and e-mail addresses turn into links automatically.
  • Lines and paragraphs break automatically.

More information about formatting options

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!