«УКРАЇНОЮ КЕРУЄ НИНІ 12 ОСІБ»

Версія для друку
1207161

Павло Мовчан не покладається на досвід Бальцеровича, не сподівається на нову місію ОБСЄ та критикує західних політиків.
«На жаль, на Донбасі ще довго тлітиме. Те вогнище — воно само по собі не згасне ніколи. Бо туди постійно підкидають дрова й підливають бензин. Там же сила-силенна російської зброї: тільки недавно туди доправили чергові вантажі», — каже голова «Просвіти», колишній народний депутат, лауреат Шевченківської премії.
— Павле Михайловичу, за останніми опитуваннями соціологів, 75% українців не схвалюють сьогодні діяльність Президента, а ще більше — 88% — Верховної Ради. Усе так сумно, як ви вважаєте?
— Я думаю, що відсотки значно більші. Значно більші! Бо державний службовець — як і вчитель та інші бюджетники — не буде свідчити проти Президента. Тож насправді рівень недовіри до влади сьогодні просто катастрофічний. Зрештою, недовіра — це ще слабо сказано. Тут уже треба використовувати такі категорії, як ненависть, розумієте? Але верхи не чують, не бачать, роблять своє, точніше — продовжують робити своє. Оце найприкріше!
— А як ви ставитесь до запрошення попрацювати в Україні словака Івана Міклоша й поляка Лешека Бальцеровича (останнього при-значили представником Президента в Кабміні) та загалом — до «легіонерів» в українській владі?
— Ви знаєте, після запрошення чергових «легіонерів» складається вражен-ня, що ми або безпомічні, або безнадійні. Ті, хто нині при владі, ніби ще раз підкреслюють нашу меншовартість... У нас що, немає чесних, порядних людей? У нас що, немає розумних людей?!
А щодо персоналій, то, скажімо, з Бальцеровичем вони запізнилися років на 15. Він же має зовсім іншій досвід — трансформації соціалістичної системи в капіталістичну. У нас же треба реформувати олігархічний режим, який панує сьогодні в Україні. Ми ж знаємо, що державою керує нині не більше як 12 чоловік. Причому — всіма та їхні посланці сидять усюди — від Верховної Ради до уряду...
Тож я думаю, що насправді ніякі Бальцеровичі та Міклоші, ніхто з близького чи далекого зарубіжжя, нам не допоможе. Дехто он уже надопомагав. Спасибі!
— Тим часом Президент анонсував можливість прибуття найближчим часом на Донбас озброєної місії ОБСЄ. Чи слід покладати на неї великі надії?
— Ну, слухайте, це все байки. І знову надія, що хтось завтра прийде й нам допоможе. Нам треба перестати сподіватись на когось. Скажімо, ОБСЄ усе розв'яже. Що вона й де розв'язала? Це смішно! Самим треба все вирішувати та орієнтуватись на створення професійної армії. А для її утримання олігархи мають платити податки вдома, а не приховувати гроші в офшорах. Бо те військо боронить і їх...
На жаль, на Донбасі ще довго тлітиме. Те вогнище — воно само по собі не згасне ніколи. Бо туди постійно підкидають дрова й підливають бензин. Там же сила-силенна російської зброї — тільки цього й минулого тижнів туди доправили чергові вантажі. Тож Росія лише збільшуватиме свою присутність... Те багаття час від часу спалахуватиме, горітиме і навіть може перекинутись на інші зони нестабільності України.
— Цими днями міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр уже вдруге заявив, що треба «створити умови» для повернення Росії до «великої вісімки». Мовляв, він проти політики ізоляції щодо Москви. Як ви це сприймаєте?
— Заява німецького міністра закордонних справ наводить мене на думку: невже історія їх нічого не вчить? Росіяни можуть знову пройти колоною через Бранденбурзькі ворота, через які вони вже проходили! Тож такі сентенції західних політиків — це сліпота, глупство і самонадіяність. Ми з вами не можемо позичити їм мізки...
Знаєте, Путін пішов не шляхом впровадження резидентури в різні структури іноземних держав, а обрав інший спосіб — їх купівлю. Це виявилось набагато дешевше, ніж утримувати мережі агентів, які б впливали на прийняття рішень. Усе просто: ти купуєш чиновника — і через нього впливаєш. Таким чином на Заході сформоване потужне російське лобі — що в Німеччині, що у Франції, де Росія взагалі прямо фінансує партію Марін Ле Пен. Путінський режим підтримує тепер грошима що праві рухи, що ліві... Тому й маємо нині таку ситуацію.
— У Донецькій та Луганській областях 9 травня можуть пройти військові паради. Київ уже заявив, що це буде прямим і грубим порушенням Мінських угод. Які небезпеки ви тут бачите, Павле Михайловичу?
— Ну які домовленості? Про що ми взагалі говоримо... Ті Мінські угоди — це московська модель, це путінська модель, нав'язана Порошенку. Йдеться про поступове «роз'їдання» України, розраховане не на один рік. Це як гангрена! І тому будь-які вибори «там» — це смертельно для України, для її національного організму. Та ін'єкція може поширитись по всьому тілі. І до Одеси, і до Харкова дійдуть. Дуже спокійно. Там не треба буде ніяких зусиль. З такою політикою, як сьогодні, з такими підходами до національної справи...
Нинішня влада мусить схаменутися та почати діяти. Забути про зиск, який став для неї єдиною мотивацією, а нарешті усвідомити: це і її імунна система опинилась під загрозою. Якщо Президент того не усвідомлює, то хай радники йому підкажуть!
Богдан БОНДАРЕНКО («Експрес»).

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!