Україна у ключових рейтингах 2014: ближче до Африки, ніж до Європи

Версія для друку
020615

Усе, що відбувається у світі, у тому числі в найвіддаленіших куточках планети, стосується кожного з нас. Перефразовуючи класика: немає країни, що була б як острів – сама по собі.
Українці не мають права вимагати від світу зацікавлення у своїй долі та активної допомоги, водночас не проявляючи інтересу до життя міжнародної спільноти. Чому пересічний іспанець повинен виходити на мітинги солідарності з Україною, якщо не кожен українець зможе показати на карті світу Сирію, де щодня гинуть в рази більше людей, ніж на Донбасі?
Якщо Україна хоче стати частиною спільноти ЄС, то мусить бути вбудована у міжнародний контекст, знати чим живе світ, розуміти, яке її місце у ньому зараз та що потрібно для того, аби укріпити свої позиції.
Індекс кращих країн світу / Good Country Index – № 99 (зі 125)
Що і як: Рейтинг відображає міжнародні наслідки національної політики кожної зі 125 країн списку. Тобто показує, який внесок держава зробила у «загальне благо» – розвиток планети та людства – і що отримала взамін. Рейтинг визначається за 35 показниками, згрупованими у 7 категорій (по 5 на кожну): наука і технології, культура, підтримка міжнародної безпеки та миру, світовий порядок, планета і клімат, процвітання та рівність, здоров’я і благополуччя. Більшість даних для аналізу надають ООН та Світовий банк.
Лідери/аутсайдери: У 2014-му п’ятірка лідерів представлена Ірландією, Фінляндією, Швейцарією, Нідерландами та Новою Зеландією. Лівія, В’єтнам та Ірак опинилися в кінці списку. 9 з 10 країн-лідерів розташовані у Західній Європі. Найвищу сходинку рейтингу серед країн ЄС посіла Ірландія (1), найнижчу – Угорщина (61). США зайняли 21 позицію, Росія – 95, Польща – 52.
Ми: Україні віддали 99 місце у списку. Наші сусіди по рейтингу – Мадагаскар та Оман. Найкращі показники країна має у категоріях «Наука і технології» (13 місце, відразу після Німеччини і Франції) та «Культура» (48), найгірші – у категоріях «Планета і клімат» (120) та «Підтримка міжнародної безпеки і миру» (117).
Міжнародний індекс миру / Global Peace Index – № 141 (зі 162)
Що і як: Рейтинг розкриває рівень миролюбності у 162 країнах світу. Його укладають вже восьмий рік поспіль соціологи та економісти міжнародної групи експертів з Інституту миру та Центру миру і вивчення конфліктів Сіднейського університету. Фахівці розставляють країни у списку за 22 показниками рівня насильства у суспільстві або страху перед ним. Враховуються як внутрішні фактори – наприклад, рівень злочинності в країні, так і зовнішні – витрати на озброєння, участь у міжнародних конфліктах.
Тенденції: Науковці виявили, що миролюбність країни напряму залежить від показників її річного доходу, шкільної освіти та регіональної інтеграції. Мирні держави здебільшого мають прозорий уряд і низький рівень корупції. Окрім того, маленькі, стабільні країни, які входять до певного регіонального блоку, мають вищі шанси зайняти перші позиції у рейтингу.
Світ у минулому році став менш миролюбним, ніж у 2013. Переважно через збільшення терористичних атак, збройних конфліктів, біженців та переселенців. Починаючи з 2008 року, показники погіршилися у 111 країн, покращилися – у 51. Європа визнана наймиролюбнішим регіоном минулого року: 14 з 20 найспокійніших країн зосереджені у цій частині світу.

Джерело: visionofhumanity.org
Лідери/аутсайдери: У п’ятірка найбільш мирних увійшли Ісландія, Данія, Австрія, Нова Зеландія та Швейцарія. В іншому кінці списку – Сирія, Афганістан та Південний Судан. Найбільший прогрес у 2014 році зробили Грузія (+28 позицій), Монголія (+25) та Лівія (+14). Найрізкіше пониження Індексу пережили Єгипет (-31 позиція), Україна (-30) та Південний Судан (-16). США зайняли 101 місце у рейтингу, Росія – 152, Польща – 23.
Ми: У минулому році Україна стала єдиною державою за межами Африки та Середнього Сходу, яка увійшла в п’ятірку країн із найрізкішим спадом у рейтингу. Втративши 30 пунктів, порівняно з 2013, Україна зайняла 141 місце серед 162, між Кот-д’Івуаром та Чадом. Це найнижча позиція серед країн Євразійського регіону, не враховуючи Росію.
Міжнародний індекс тероризму / Global Terrorism Index-2013 – № 51 (зі 162)
Що і як: Дотичний до Індексу миру Індекс тероризму вираховується тією ж групою міжнародних експертів. Востаннє рейтинг складався у 2013 році, проте він важливий для розуміння стану міжнародної безпеки сьогодні.
Індекс тероризму вираховують за чотирма показниками: кількість терактів, загиблих, постраждалих, сума майнової шкоди. Оцінка дається кожній з країн окремо, тому проявляє довгострокові наслідки тероризму на її громадян: як вплинули теракти на свідомість людей з точки зору страху перед потенційними загрозами та як суспільство готове реагувати на них у майбутньому.
Тенденції: Кількість терактів у всьому світі різко зростає. У 2013 році від терористичних атак загинуло на 61% людей більше, ніж у 2012. Тероризм стає глобальним явищем: 24 країни минулого року пережили теракти, які призвели до загибелі понад 50 людей. 75 країн прожили 2013 рік без інцидентів.
Лідерами терористичних атак у 2013 році визнали чотири угрупування: Талібан, Боко Харам, ІДІЛ та Аль-Каїду. Якщо простежити за повідомленнями ЗМІ у 2014 році, побачимо, що четвірка не змінилася, однак ІД та Боко Харам активізувалися найбільше. Понад 90% усіх терактів за 2013 рік відбулися у державах, де грубо порушують права людини. Точна кількість загиблих, за даними укладачів рейтингу, – 17 958 осіб, 82% з них стали жертвами терактів у одній з 5 країн-лідерів списку.
Лідери/аутсайдери: У п’ятірку країн, які найбільше постраждали від терактів у 2013, входять Ірак, Афганістан, Пакистан, Нігерія та Сирія. В Іраці пройшло 2 492 теракти, в результаті яких загинули 6 362 людини. Росія за підсумками 2013 опинилася на 11 місці у рейтингу, США – 30, Польща – 124. Україна займала 51 позицію.
Міжнародний індекс рабства / Global Slavery Index – № 40 (зі 167)
Що і як: Орієнтовно 35 800 000 людей живе у рабстві сьогодні. Під сучасним рабством розуміється будь-який контроль над людиною, через який вона не може вільно змінити роботу, місце проживання, самостійно розпоряджатися своїм тілом.
Як підрахувала Міжнародна організація праці при ООН, рабовласництво – неабияк вигідне в економічному плані заняття. Річний прибуток рабовласників в усьому світі складає понад 32 мільярди доларів. Для порівняння, це більше, аніж дохід від реалізації усіх вироблених товарів у чотирьох країнах світу разом узятих: Ісландії, Нікарагуа, Руанді та Монголії.
Сучасне рабство – проблема не лише бідних країн третього світу. Половину річного доходу рабовласники отримують з багатьох індустріальних країн. Десятки речей, якими ми послуговуємося щодня, – квіти, шоколад, смартфони, новенькі кросівки – виготовляють трудові раби.

Джерело: globalslaveryindex.org
Індекс рабства щорічно вираховується міжнародною організацією Walk Free Foundation на основі трьох показників: оцінка населенням поширеності трудового рабства, кількість дитячих шлюбів, кількість випадків торгівлі людьми в країні та за її межами.
Лідери/аутсайдери: У п’ятірку країн із найнижчими позиціями у рейтингу ввійшли Північна Корея, Іран, Сирія, Еритрея та Центральноафриканська республіка. Примітно, що країни-аутсайдери відрізняються слабкою економікою , нестабільною політичною ситуацією, яка пов’язана із внутрішніми і зовнішніми конфліктами, та/або використанням трудового рабства урядом країни. Наприклад, узбецька бавовна, яку країна експортує у Бангладеш, Південну Корею та Китай, виготовляється з використанням примусової праці. У Північній Кореї в’язні виправно-трудових таборів обробляють деревину для експорту в Японію.
61% трудових рабів зосереджено у 5 країнах – Індії, Китаї, Пакистані, Узбекистані та Росії. Найменше примусову працю експлуатують Ісландія та Люксембург (до 100 осіб). США займають 67 місце, Росія – 32, Польща – 61.
Усі країни, за винятком Північної Кореї, прийняли відповідні положення у законодавстві, які забороняють використання примусової праці. Найбільш потужно протидіє трудовому рабству уряд Нідерландів. Там розроблені спеціальні програми допомоги жертвам примусової праці та встановлено суворе кримінальне покарання за використання трудових рабів. Окрім Нідерландів, Швеція, США, Австралія та Швейцарія добре справляються із сучасними рабовласниками.
Ми: Україна у цьому списку за абсолютною кількістю трудових рабів займає 40 місце (близько 112 600 осіб). У євразійському регіоні, до якого дослідники включили 12 країн, Україна займає 11 позицію за відсотковим співвідношенням трудових рабів до усього населення країни (0,248%), поступившись лише Білорусі. Також Україна зайняла 3 позицію у регіоні за показником протидії трудовому рабству, пропустивши вперед Грузію та Азербайджан.
У трійці «лідерів» регіону – Узбекистан, Молдова та Росія. Експерти наголошують, що євразійські країни мають слабкі держструктури, відповідальні за протидію трудовому рабству і торгівлі людьми, та низький рівень поваги до прав людини. У регіоні проживають близько 2 500 000 сучасних рабів – трохи менше 10% усіх, що є на планеті.
Індекс процвітання / Legatum Prosperity Index – № 63 (зі 142)
Що і як: Рейтинг благополуччя укладають аналітики Legatum Institute – незалежної політичної, консультаційної та правозахисної організації, яка належить до групи компанії Legatum. Щороку, починаючи з 2008, кожну зі 142 країн експерти оцінюють за 89 показниками, погрупованими у 8 категорій: економіка, можливості для підприємництва, управління, освіта, охорона здоров’я, безпека, особиста свобода та соціальний капітал. Індекс «покриває» 142 країни, охоплюючи 96% населення і 99 % світового ВВП.
Тенденції: Глобальні економічні зміни помітно впливають на рейтинг. Це добре видно на прикладі зміцнення позицій Китаю, США і Нової Зеландії та погіршення ситуації Венесуели. Водночас погані показники у інших категоріях – підприємництво, охорона здоров’я, безпека, особиста свобода, управління – зменшили шанси Росії, Венесуели та Сирії отримати кращі місця у рейтингу.

Джерело: prosperity.com
Європа здає позиції у економічній категорії. З 33 країн лише 8 покращили свої економічні показники, починаючи з 2009 року, і водночас 25 погіршили. Греція демонструє найрізкіший спад, втративши 57 позицій за 6 років. У Європі найвищий рівень безробіття – 11,5%, у решті світу цей показник балансує на рівні 7,7%. Європейці найменше вірять, що важкою працею можна забезпечити собі хороше життя – 68%, в інших регіонах планети – 86% погоджуються з цією тезою.
Лідери/аутсайдери: У п’ятірку лідерів рейтингу входять Норвегія, Швейцарія, Нова Зеландія, Данія та Канада. Найгірші показники у Конго, Чаду та Центральноафриканської республіки. На пострадянському просторі найвищі позиції обійняли Литва (42) та Латвія (44). США посіли 10 місце, Польща – 31, Росія – 68. РФ має найнижчий рейтинг серед європейських країн, порівняно з 2013 роком вона погіршила свої показники на 7 позицій.
Ми: Україна зайняла 63 місце у списку, між Шрі-Ланкою та Мексикою; і це на одну позицію вище, аніж у 2013 році. Країна має найкращі показники у категорії «Соціальний капітал» (відсоток громадян, які волонтерять, займаються благодійництвом, допомагають незнайомцям, вважають, що можуть покластися на сім’ю та друзів у складні часи) – 42 місце, найгірші – у категорії «Управління» – 121.
Індекс економічної свободи / Index of Economic Freedom – № 155 (зі 178)
Що і як: Рейтинг складається з 1995 року експертами Стратегічного дослідницького інституту США Heritage Foundation та авторитетним американським виданням Wall Street Journal. Індекс економічної свободи базується на 10-ти показниках, серед яких свобода підприємництва, податкова політика, свобода інвестицій, захист права власності, рівень корупції.
Лідери/аутсайдери: Найкращі показники за підсумками 2014 мають Гонконг, Сінгапур, Австралія, Швейцарія та Нова Зеландія. У кінці списку – Північна Корея, Куба, Зімбабве та Венесуела. Росія посіла 140 місце, США – 12, Польща – 50.
Ми: Україна зайняла 155 позицію серед 178 країн, сусіди по рейтингу – Лесото і Гаїті. Має найкращі результати за показниками торгівлі, монетарної політики та податкової політики; найгірші – у інвестиційній свободі, захисті права власності та рівні корупції.

Джерело: heritage.org
Індекс сприйняття корупції / Corruption Perceptions Index – № 142 (зі 177)
Як і що: Цей щорічний рейтинг 175 країн світу укладається з 1995 року міжнародною громадською організацією Transparency International, яка досліджує корупцію у державному секторі та бореться з нею. Країни розставляються у списку за рівнем корупції, який в свою чергу визначається через незалежні опитування підприємців та аналітиків. У цих опитуваннях приймають участь міжнародні фінансові та правозахисні експерти, зокрема з Азійського та Африканського банків розвитку, Світового банку та міжнародної організації Freedom House.
Тенденції: Показники Індексу дають невтішні прогнози. Більше 2/3 країн рейтингу набрали менше 50 балів (зі 100). Низькі показники вказують на велике хабарництво, нестачу адекватних покарань за корупцію та існування держорганів, які не реагують на потреби громадян. Корпоративна таємниця та відмивання грошей стала головною перепоною у боротьбі з корупцією в країнах, економіка яких розвивається. Наразі антикорупційна група проводить кампанію, вимагаючи від ЄС, США та країн G20 наслідувати приклад Данії (лідера рейтингу) та створити відкриті реєстри. Такий крок дозволить дізнатися, хто насправді контролює або є бенефіціарним власником кожної компанії.
Лідери/аутсайдери: Найменш корумпованими країнами 2014 року визнані Данія (92 бали зі 100), Нова Зеландія, Фінляндія, Швеція та Норвегія. Найгірші показники – у Сомалі (8 балів), Північної Кореї (8 балів), та Південного Судану. Найпомітніші зміни у негативну сторону проявилися у Китаю, Туреччини та Анголи – показники впали на 4/5 балів. Найрізкіше пониження у рейтингу пережили Турція (-5 позицій) та Ангола, Китай, Малаві і Руанда (-4 позиції у кожної). Найбільше покращилися результати у Кот-д’Івуара, Єгипта та острівної країни Сент-Вінсент і Гренадини (+5 позицій). США зайняли 17 місце, Польща – 35, Росія – 136.
Ми: Україна посіла 142 сходинку у рейтингу, між Угандою та Бангладешом. Країна підійнялася всього на одну позицію, порівняно з минулим роком, так і не подолавши межу «корупційної ганьби», як висловилися укладачі списку. «Незважаючи на “зміну фасаду”, Україна продовжує тупцювати на місці».
Міжнародний індекс гендерної рівності / Global Gender Gap – № 56 (зі 142)
Що і як: Рейтинг укладається експертами Всесвітнього економічного форуму щорічно, починаючи з 2006. Список формується на основі показників рівня середньої зарплати чоловіків та жінок, співвідношення зайнятих ними вищих керівних посад, а також тривалості життя та рівня грамотності.
Тенденції: У 2014 році гендерна прірва у доходах закрилася на 60%, до прикладу, у 2006 цей показник складав 56%. Розрив у рівні грамотності заповнений майже на 94%, у 2006 – 92%. Щодо тривалості життя й здоров’я, з 2006 до 2014 цей показник дещо погіршився – з 97% до 96%. Гендерна нерівність в участі у політичному житті подолана всього лише на 21%, у 2006% цей показник становив 14%.

Джерело: reports.weforum.org
Лідери/аутсайдери: П’ятірка лідерів залишається незмінною вже четвертий рік поспіль. До неї увійшли Ісландія, Фінляндія, Норвегія, Швеція і Данія. Трійка аутсайдерів: Ємен, Пакистан і Чад. США зайняли 20 місце, Росія – 75, Польща – 57.
Ми: Україна посіла 56 місце у списку зі 142 країн, поряд із Хорватією та Польщею. Ми покращили свій рейтинг у 2014, підійнявшись на 8 пунктів, порівняно з 2013 (того року дослідження проводилося у 136 країн). За рівнем середньої заробітної плати Україна на 31 місці (минулого року – на 30), за рівнем грамотності – на 29 (у 2013-му – на 27), за тривалістю життя й рівнем здоров’я – на 74 (того року – на 75), за рівнем участі у політиці – на 105 (у 2013 – на 119).
Міжнародний індекс свободи преси / World press freedom index – № 127
(180)
Що і як: Щорічний рейтинг рівня свободи слова у ЗМІ, який укладає міжнародна організація Репортери без кордонів. Індекс визначається на основі аналізу анкет, заповнених організаціями-партнерами (14 груп на 5 континентах), 130 кореспондентами у всьому світі, а також журналістами, громадськими та правозахисними організаціями, юристами і науковцями. Рейтинг враховує як об’єктивні показники (скільки було прямих нападів на журналістів і ЗМІ, арештів, випадків цензури та непрямих засобів тиску), так і оціночні судження експертів.
Тенденції: Дослідники звертають увагу на негативний вплив внутрішніх і міжнародних конфліктів на свободу слова. На рейтинг деяких країн вплинуло намагання уряду представити потреби нацбезпеки важливішими, ніж право інформувати та бути проінформованим. Такий тренд розвивається у всьому світі й загрожує свободі преси навіть у країнах-демократіях.
Лідери/аутсайдери: У п’ятірку країн, які найбільше піклуються про свободу ЗМІ, увійшли Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Люксембург та Андорра. Найгірша ситуація із вільною пресою у Еритреї, Північній Кореї та Туркменістані, «у трьох країнах, де свободи інформації не існує», говорять укладачі рейтингу. «Ці країни продовжують бути інформаційними і новинними чорними дірами та пеклом для журналістів, які там живуть». Польща зайняла 19 місце у рейтингу, США – 46, Росія – 148.

Джерело: rsf.org
Ми: Україні дісталася 127 позиція у списку, на один пункт нижче, ніж 2013-го. Дослідники пояснюють, що політична криза, яка почалася у грудні 2013 року, та різкий розворот влади часів Віктора Януковича в бік утисків свободи слова виходять за часові межі формування рейтингу. «Проте немає сумніву, що ці події вплинуть на рейтинг України у редакції Індексу за 2015 рік».
Також укладачі наголошують, що й задовго до подій зими 2013-2014 в Україні відчувалися передвісники придушення свободи слова: зростаюча концентрація основних ЗМІ у руках наближених до влади осіб, все більш часті й безкарні прояви насильства проти журналістів та спроби їхнього залякування.
Матеріал: Альона Савчук, VIDIA.org

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!