ПРИРОДА НІКОЛИ НІКОМУ НІЧОГО НЕ ПРОБАЧАЄ

Версія для друку
011014

В Україні постійно погіршується екологічна ситуація. Українці п`ють брудну воду, дихають отруєним повітрям, вживають неякісні продукти харчування, які містять небезпечні хімічні речовини та ГМО. Вирубування лісів, безконтрольне добування природних ресурсів, знищення родючих ґрунтів, забруднення природного середовища наближають нашу країну до екологічної катастрофи. Смертність немовлят віком до року в Україні є однією з найвищих у світі. Кризовий стан довкілля та пов’язаний з цим чинником вплив на здоров`я населення становить загрозу національній безпеці України. З цього приводу веду розмову з головою Всеукраїнської екологічної ліги, головою Національної екологічної ради України, до складу якої входять 28 національних природоохоронних організацій, що працюють у сфері захисту довкілля Тетяною ТИМОЧКО (на знімку).
– Тетяно Валентинівно, чим вас привабили Коростень і Коростенщина?
– Всеукраїнська екологічна ліга ставить собі за головну мету покращення екологічної ситуації в Україні, формування засад збалансованого, сталого розвитку і виховання екологічної культури, підвищення рівня екологічної освіти наших громадян. І ці основні складові нашої мети передбачать роботу з різними екологічними проблемами. В усій країні, на жаль, вони однакові. Це серйозне забруднення вод стічними скидами з підприємств комунальних установ, викиди в атмосферу шкідливих, токсичних речовин, які впливають на здоров`я людей. Багато проблем створює побутове сміття. В Україні площа санкціонованих і несанкціонованих сміттєзвалищ перевищує площу об`єктів природно-заповідного фонду України. Це катастрофічна цифра.
Серйозною проблемою на Полісся є вирубка лісів, стан річок, копанок, які руйнують поверхню, пласти порід і порушують гідрологічний режим, що загрожує утрудненню доступу до якісної питної води. Хвилює мене і чорнобильська проблематика. Все це присутнє на Коростенщині і болить мені.
– Що скажете з приводу функціонування заводу МДФ?
– Існування таких підприємств, на мою думку, залежить від сили місцевої влади та активності місцевої громади.
Завод з виробництва МДФ – це серйозна загроза була б для будь-якого міста, але якщо вона накладається на існуючі вже проблеми, пов`язані з радіоактивним забрудненням, то це подвійна загроза. Ми досліджували цю проблему кілька років тому, коли стався викид у річку Уж, тоді загинули десятки тонн риби. Прикро, що власники підприємства не задумуються над наслідками їхньої діяльності. Те, що постраждати може багато людей і довкілля – їх не хвилює. А цю ж воду використовують для питного водопостачання по всіх територіях, де протікає річка. Вже тоді було поставлені жорсткі питання про вимоги до підприємства.
Всеукраїнська екологічна ліга планує найближчим часом зробити громадську екологічну експертизу проекту. Ми вимагаємо встановити сучасні очисні споруди, щоб захистити мешканців Коростеня від забруднення. Якщо ні – ми будемо домагатись зупинення роботи цього екологічно небезпечного об'єкту.
– Знаю, що ви зустрічалися з районним керівництвом. Які питання обговорювали?
– Є кілька програм, які ми реалізовуємо в різних регіонах України, в тому числі і на Коростенщині. Зараз ми працюємо над проектом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, яка дуже опікується поводженням з небезпечними відходами, зокрема пестицидами і отрутохімікатами, термін дії яких уже закінчився. Існує програма з утилізації цих небезпечних речовин, котрі вивозять за межі країни. Але, як з`ясувалося, такі склади в деяких селах залишилися і знаходяться просто неба. А тут же поряд живуть люди, граються діти, випасається худоба.
В Коростенському районі склади практично усі в незадовільному стані. Ми робимо інвентаризацію, а в деяких селах перезатарюємо в нову упаковку, тару, щоб захистити довкілля і здоров'я людей. Це справа добровільна. Але в жодному з випадків не було перешкоджань з боку влади чи людей.
– Як ви ставитесь до вислову: «Бережи природу, а вона віддячить тобі сторицею»?
– Я за освітою вчителька. Багато років пропрацювала саме в освітянській сфері. У свій час збирала разом з батьками учнів та колегами підписи проти спалювання ракет в моєму рідному місті Павлограді, де було три військових заводи. Тому, що бачила негативний вплив цього на самопочутті моїх учнів. Це стало поштовхом для моєї громадської екологічної діяльності. Саме тоді я зрозуміла, що найголовнішим у житті є здоров`я, яке забезпечить підростаючому покоління енергію, розум, розвиток на багато років.
– Розкажіть, будь ласка, про свою сім`ю.
– Мій товариш по життю – це коханий чоловік Степан Теодозійович, з яким ми поруч уже багато років. Разом працюємо, разом подорожуємо. У мене, слава Богу, живі батьки, бабуся, якій сто два роки! Вона справжня патріотка, яка вплинула на формування мого ставлення до життя. Я, не зважаючи на усю свою зайнятість, дуже часто до неї їжджу. Їхнє село уже 20 років не має доступу до води, через проблеми розробки кар`єрів. Тому, крім подарунків, веземо і воду. Знаю, що така ситуація і на Житомирщині, бо тут є кар`єри з видобування титанових руд гранітів, які нищать природу. У цьому питанні у нас є певні перемоги.
– Традиційно, що б ви побажали жителям Коростенщини.
– Бажаю усім нам миру, миру і тільки миру. Вірю, Україна вистоїть у цій боротьбі!
Розмову вів Віктор ВАСИЛЬЧУК.

Comments

Написати новий коментар

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
  • Web page addresses and e-mail addresses turn into links automatically.
  • Lines and paragraphs break automatically.

More information about formatting options

Коментоване Популярне

Приєднуйтесь!